Склад є елементом фонетичного поділу слова, він обов'язково має складотвірний звук (голосний). Кожне слово поділяється на стільки складів, скільки в ньому голосних звуків. Залежно від кількості складів слова можуть бути односкладовими (зір, вік), двоскладовими (мо-ва, ро-зум), трискладовими (за-я-ва, ре-тель-ний) та багатоскладовими (вель-ми-ша-нов-ний).
Відкритим називається склад, що закінчується на голосний звук: ві-ра, ма-ти. Закритим є склад, що закінчується на приголосний: сон, рід, прий-деш- ній.
За початковим звуком розрізняють склади: прикриті, що починаються з приголосного: лі-то, ду-хо-ний; неприкриті - ті, що починаються з голосного: і-ній, о-бе-ріг.
Склади у словах бувають наголошені й ненаголошені. Наголошений склад містить наголошений голосний: прав-да.
Поділ мовного потоку й окремих слів на склади підпорядковується таким правилам:
1. Один приголосний, що стоїть між голосними, завжди належить до наступного складу: до-ля, за-ко-ни, пе-ре-ма-га-ти.
2. Якщо між голосними є два приголосні, то звуки [м], [н], [р], [л], [в], [й], що йдуть після голосного, належать до попереднього складу, а звуки, що стоять після них,- до наступного: дум-ка, зір-ка, вій-сько.
3. Два приголосні, якщо перший з них дзвінкий, а другий глухий, належать до різних складів: лег-ко, греб-ти.
4. Якщо другим приголосним є звуки [м], [н], [р], [в], [й], [рі, [лЧ, [ні, то разом з попереднім вони належать до наступного складу: до-брий, пі-зній.
5. Три приголосних, якщо два перші з них або дзвінкі, або глухі, а третій сонорний, належать до наступного складу: і-скра; до різних складів, якщо перший сонорний або дзвінкий, другий - глухий, а третій сонорний: роз-цві-ла.
6. Подовжені приголосні відносяться до наступного складу: зна-ння, ві-ддати.
Немає коментарів:
Дописати коментар