10 ознак вільного володіння мовою

Швидкість в мові можна розуміти по-різному. Одні асоціюють її з об'ємом словникового запасу і різноманітністю граматичних конструкцій, якими ви володієте, а інші роблять наголос на те, як ці знання застосовуються на практиці: чи можете ви підтримати розмову, запитати дорогу або написати офіційного листа? Для мене швидкість мови виражається насамперед у ставленні до мови.

Ось список ознак, які свідчать про те, що ви досягли побіжного володіння мовою:

1. Ви більше не хапається за будь-яку  можливість потренувати мову.

Європейська система рівнів володіння іноземною мовою

Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінка (Common European Framework of Reference - CEFR) - система рівнів володіння іноземною мовою, яка використовується в Європі.

Відповідна директива була вироблена Радою Європи як основна частина проекту «Language Learning for European Citizenship» між 1989 і 1996 роками. Головна мета системи CEFR - надати метод оцінки і навчання, яку можна застосовувати для всіх європейських мов. У листопаді 2001 року резолюція Ради ЄС рекомендувала використання CEFR для створення національних систем оцінки мовної компетенції.

В системі CEFR знання та вміння учнів поділяються на три великих категорії, які далі поділяються на шість рівнів:

Чехія і Україна

Між Чехією та Київською Руссю існували династичні, господарські та культурні зв'язки. Велика Моравська держава підтримувала торгівельні зв'язки з Руссю. 998 року в Києві перебували посли чеського князя Олдржіма. Дві дружини Володимира Великого були чешки, від яких він мав синів Вишеслава, Святополка та Мстислава. Король Данило ходив у походи на Чехію, а його син Лев Данилович уклав мир з чеським королем. Доказом торгівельних зв'язків є знахідки в Україні чеських монет. Впливи кирило-методіївського християнства сягали Русі ще до офіційного хрещення Києва.

Запам'ятовування іноземних слів

Намагайтеся пов'язувати слова, словосполучення, у великі блоки. Такім чином Ви зможете у декілька разів більше вивчити за один раз. Пам'ять здатна утримати на початковому етапі (короткочасна пам'ять) 7 + (-) 2 одиниці блоку інформації, що запам'ятовується.

Це вірно в тому випадку, якщо Ви не пройшли попередній курс і не виконали його вимог. Почніть запам'ятовувати 3-5 слів, поступово перейшовши до п'яти блоків по 30-50 слів. Перш, ніж твердо вирішити запам'ятовувати понад п'ять блоків, проекспериментуйте.

Секрети пам'яті

Пам'ять - велика властивість, без якої важко уявити собі життя людини. Завдяки пам'яті ми використовуємо в повсякденному житті свій власний досвід і досвід попередніх поколінь. Чи можна якось поліпшити її? Від чого вона залежить? Спробуємо відповісти на ці питання.

Пам'ять короткочасна і довготривала

Пам'ять буває двох видів - короткочасна, або оперативна, і довготривала. Студенти під час сесії примудряються за ніч «запхати» в свою пам'ять величезну кількість відомостей, які випаровуються відразу після іспиту. Хворі з так званої старечої забудькуватісті в найдрібніших подробицях пам'ятають події, що відбувалися в ранньому дитинстві або багато років тому, але не в силах утримати в голові те, що було півгодини тому.

Чи можлива універсальна граматика?

Коли ми вивчаємо мову, ми вивчаємо і її граматику. У дітей, які вчать свою рідну мову, це відбувається автоматично. Вони не помічають, що їх мозок вчить багато різних правил. Незважаючи на це вони вивчають свою рідну мову з самого початку правильно. 
Оскільки існує багато мов, існує і багато граматик. Чи є також універсальна граматика? Цим питанням займаються вже довгий час багато науковців. На це питання можуть дати відповідь нові дослідження. Адже дослідники мозку зробили цікаве відкриття. Вони дали можливість випробуваним вчити правила граматики. Ці тест-особи були учнями мовної школи. Вони вивчали японську або італійську. Половина правил граматики були вигадані. Але випробувані про це не знали.

Якою була мова наших предків?

Сучасні мови можуть бути досліджені лінгвістами. Для цього застосовують різні методи. Але як розмовляли люди тисячоліттями? На це питання відповісти набагато важче. Однак науковці займаються цим довгий час. Вони хочуть вияснити, як розмовляли раніше. Для цього вони намагаються реконструювати старі форми мови. 

Американські дослідники зробили одне цікаве відкриття. Вони проаналізували понад 2000 мов. При цьому вони досліджували насамперед побудову речення в мовах. Результат їх дослідження був дуже цікавий. Майже половина мов має структуру речення С-О-Д. Це означає, що діє принцип суб’єкт, об’єкт, дієслово. 

Довгі слова, короткі слова

Наскільки довгим є слово, залежить від кількості інформації в ньому. Це показали американські дослідження. Дослідники вивчали слова з десяти європейських мов. Це робили за допомогою компє’ютеру. Комп’ютер за допомогою програми аналізував різні слова. При цьому за однією формулою він обчислював кількість інформації. Результат був однозначний. 

Чим коротше слово, тим менше інформації воно передає. Цікаво, що короткі слова ми вживаємо частіше, ніж довгі. Причиною цього може бути ефективність мови. Коли ми говоримо, ми концентруємося на найважливішому.

Чи існують "Таємні мови"

За допомогою мов ми бажаємо повідомляти іншим, що ми думаємо або відчуваємо. Тобто, порозуміння є найважливішим завданням мови. Але інколи люди не хочуть, щоб їх зрозуміли всі. Тоді вони вигадують таємні мови. 

Таємні мови приваблюють людей вже тисячоліття. Юлій Цезар, наприклад, мав власну таємну мову. Він відправляв зашифровані послання в усі області своєї імперії. Його вороги не могли читати закодовані повідомлення. Тайні мови є захищеною комунікацією. 

Чи пам’ять потребує мови?

Про свій перший день у школі згадує більшість людей. Однак що було до того, вони вже не знають. Про перші роки нашого життя ми майже не маємо спогадів. Але чому це так? Чому ми не пам’ятаємо те, що ми пережили немовлятами. Причина в нашому розвитку. 

Мова і пам’ять розвиваються майже одночасно. І щоб мати змогу дещо пригадати, людина потребує мови. Це означає, для того, що вона переживає, вона повинна вже мати слова. Науковці проводили з дітьми різні тести. При цьому вони зробили цікаве відкриття. Ледь діти навчаються говорити, вони забувають все те, що було до того. 

Хто кого розуміє?

У світі є приблизно 7 мільярдів людей. Вони всі мають мову. Нажаль – не завжди одну й ту саму. Отже, щоб розмовляти з іншими народами ми повинні вивчати мови. Часто це дуже тяжко. Але є мови, які дуже подібні. Люди, що ними розмовляють, розуміють один одного, не володіючи іншою мовою. Цей феномен було названо mutual intelligibility – взаємозрозумілість. При цьому розрізняються два варіанти. Перший варіант є усна взаємна зрозумілість. 

Тут люди розуміють один одного, коли вони розмовляють між собою. Але писемність іншої мови вони не розуміють. Це пов’язане з тим, що мови мають різні алфавіти.

Як зміна мови впливає на зміну особистості

Наша мова належить нам. Вона є важливою частиною нашої особистості. Але багато людей розмовляє багатьма мовами. Чи означає це, що вони мають багато особистостей? 

Дослідники вважають: так! Коли ми змінюємо мову, ми змінюємо також нашу особистість. Це означає, ми інакше поводимося. 

Цього висновку дійшли американські науковці. Вони вивчали поведінку двомовних жінок. Ці жінки виросли з англійською та іспанською мовами. Вони знали однаково добре обидві мови та культури. Однак їх поведінка залежала від мови.

Якою є арабська мова?

Арабська мова є однією з найважливіших у світі. Понад 300 мільйонів людей говорять арабською. 

Вони живуть у більш як 20 різних країнах. Арабська належить до афразійських мов. 

Арабська мова виникла декілька тисячоліть тому. Спершу мовою розмовляли на Аравійському півострові. 

Потім звідти вона поширилася далі. Розмовна арабська дуже відрізняється від літературної мови. Також є багато різних арабських діалектів. Можна сказати, що в кожному регіоні розмовляють інакше. 

Мови меншин у Європі

В Європі розмовляють багатьма різними мовами. Більшість з них є індоєвропейськими мовами. Поруч з великими національними мовами ще є багато малих мов. 

Це мови національних меншин. Мови меншин відрізняються від офіційних мов. Але вони не є діалектами. Також мови меншин не є мовами іммігрантів. 

Мови меншин завжди етнічно визначені. Це означає, що вони є мовами певних етнічних груп. В Європі майже в кожній країні є мови національних меншин. Це близько 40 мов у Європейському Союзі.

Чи є ще в світі невідомі мови?

У світі існує декілька тисяч різних мов. За оцінками мовознавців їх є від 6000 до 7000. Однак точна кількість дотепер невідома. 

Це пов’язано з тим, що все ще є багато невідкритих мов. Цими мовами розмовляють, насамперед, у віддалених регіонах. Прикладом такого регіону є область Амазонки. 

Там ще є багато народів, що живуть ізольовано. Вони не мають ніяких контактів з іншими культурами. Однак всі вони, звісно, мають власну мову. В інших частинах Землі також є ще невідомі мови. 

Хіба виживають лише сильні слова?

Рідко вживані слова змінюються частіше, ніж часто вживані. Причиною цього можуть бути закони еволюції. 

Гени, що часто зустрічаються, з плином часу змінюються менше. 

Вони більш стабільні у своїй формі. І теж саме справедливо, очевидно, дня слів! В одному дослідженні було вивчено англійські дієслова. Для цього порівняли сучасні форми дієслів з старими формами. 

В англійській десять найчастіше уживаних дієслів є неправильними дієсловами. Більшість інших дієслів є правильними. Але у середні віки більшість дієслів були не неправильними. Таким чином, рідко уживані неправильні дієслова стають правильними. 

Чи є мова малюнків?

Німецьке прислів’я стверджує: один малюнок говорить більше, ніж тисячаслів. Це означає, що зображення часто можна швидше зрозуміти, ніж мову. Також малюнки можуть краще передавати почуття. 

Тому в рекламі подається багато малюнків. Зображення діють інакше, ніж мова. Вони показують нам паралельно більше речей і діють у своїй сукупності. Це означає, що цілком усе зображення має певний ефект. 

У мові, як правило, використовується явно більше слів. Але зображення і мова мають спільне. Щоб описати зображення, нам потрібна мова. І навпаки: багато текстів стають добре зрозумілими лише за допомогою малюнків.

Яке майбутнє мов?

Понад 1,3 мільярди людей говорять китайською. Тим самим китайська є найчастіше уживана у світі мова. Так буде і в наступні роки. Майбутнє багатьох інших мов виглядає менш позитивно. Адже багато місцевих мов вимре. 

В наш час розмовляють близько 6000 мов. Але експерти вважають, що більшість з них під загрозою. Це означає, що 90% всіх мов зникне. Більшість з них вимре ще в цьому столітті. 

Це означає, що кожен день втрачається одна мова. Також зміниться в майбутньому значимість окремих мов. На другому місці ще стоїть англійська.

Чи впливають на мову гени?

Якою мовою ми говоримо – залежить від нашого походження. Але наші гени також відповідальні за нашу мову. 

Цього висновку дійшли шотландські дослідники. Вони вивчали, чому англійська не така як китайська. 

Під час цього вони відкрили, що певну роль відіграють також гени. Адже гени впливають на розвиток нашого мозку. Це означає, вони створюють структури нашого мозку. 

Тим самим визначається також наша здібність до вивчення мови. Вирішальним при цьому є варіанти форм двох генів. Якщо одна певна форма є рідкою, то розвиваються тональні мови.

Чи поєднані мова та музика?

Музика – це всесвітній феномен. Всі народи на землі створюють музику. І музика зрозуміла в усіх культурах. Це довели наукові дослідження. Для цього одному народу, який живе ізольовано, дали прослухати західну музику. 

Цей африканський народ не мав ніякого доступу до сучасного світу. Але він розпізнавав, які пісні він слухає: веселі чи сумні. Чому це так – ще не досліджено. Але музика, здається, є мовою без кордонів. І всі ми якось навчилися вірно її інтерпретувати. 

Однак для еволюції музика ніяк не може слугувати. Однак те, що ми її все ж таки розуміємо, пов’язане з нашою мовою.