субота, 20 квітня 2013 р.

Акценти та діалекти в Великій Британії


Те, що ви зараз подивитеся, не назвеш суворо науковим дослідженням. Скоріше це спостереження людини, яка народилася в Единбурзі, ходила до школи в Глазго, закінчувала Університет у Манчестері, працює в Лондоні, а діти виросли і вчаться на південному узбережжі Англії.



Збираючись вчити англійську у Великобританії, багато хто задається питанням: шкіл багато і знаходяться вони по всьому Сполученому Королівству - яку вибрати?Англійське суспільство сильно змінилося за останні п'ятдесят років. Соціальні відмінності і класові бар'єри відходять у минуле. Якщо раніше не становило труднощів визначити по мови, де людина народилася, і який навчальний заклад закінчив, що часом ламало кар'єру вихідцям з робочого класу, то тепер більшість юних англійців у віці від 20 до 24 років говорять на стандартній англійській (англійської), що є мовною нормою.Однак регіональні діалекти в Британії користуються величезною популярністю і культурною значущістю і часом грають більш важливу роль, ніж стандартний варіант без регіональної опори. У той час як в 40 - 70-ті роки спостерігався розквіт нудного англійської БіБіСі, у 80-ті роки почали відбуватися помітні зміни у ставленні англійців до рідної мови.Попитом на ринку стали користуватися діалекти з більш мелодійним звучанням. Зокрема, це було пов'язано з тим, що більшість грошових розрахунків вже не вимагали безпосередньої присутності клієнта, багато питань стали вирішуватися по телефону, і роботодавці стали охочіше наймати тих, чий акцент вважається приємним. Взагалі-різні діалекти звучать по-різному: саркастично або проникливо, іронічно або зарозуміло, поблажливо або улесливо.Прості голоси півночі Англії (Лідс, Ньюкасл) звучать найбільш привабливо, чому неабиякою мірою сприяє манера вкорочувати голосні. Лондон та прилеглі області, де проживає близько половини всього населення Англії, користується славою одного з найбагатших і найбільш неприємних в людському відношенні районів Великобританії. Зарозуміла інтонація його мешканців і звичка подовжувати звук "е" здобула їм репутацію грубих людей.У цілому, ситуація з діалектами в Сполученому Королівстві суперечлива. Вважається, що діалекти вимирають, і їх кількість значно зменшиться в найближчі 30 років. У той же час деякі діалекти стають модними і більше того, сексуально привабливими - "прекрасний акцент, мій бог". Дух грубості і примітивності, супутній акцентам сільських районів здається особливо хвилюючим для жінок великих міст.Найбільш сексуальним вважається вимова Манчестера і його околиць. Жителі цієї фінансової та музичної столиці Англії відомі своєю лаконічністю і деякою похмурістю. Проте їх звичка говорити через ніс (можливо, з причини частих простудних захворювань) розбила не одне серце.Ліверпуль асоціюється з Beatles. Найбільший порт Великобританії в часи "бавовняної імперії" тепер перетворився на один з найбідніших районів країни. Його унікальне, "вуличне" вимова, результат змішання діалектів Північної Англії та Ірландії, особливо приємно своєю інтонацією - співаючої, Лучано щастям. Якщо охарактеризувати його одним словом, то найбільш підходящим було б "круто".Третє місце займають акценти Шотландії і, зокрема її заходу, Глазго. Мова шотландців - упертих, готових до бійки сперечатися горян, - під стать їм: грубий і сильно акцентований. Якщо в оксфордському вимові неможливо розрізнити, де були і носити, то в Единбурзі вони прозвучать у трьох різних варіантах. Наприклад, в останньому випадку слово буде починатися з [кВт] - подібно до того, як задувають свічку. У той же час Единбург відрізняється правильною англійською вимовою, у повній відповідності з мовною нормою.Північна Ірландія, роздирається постійними міжусобицями католиків і протестантів, відома своїми нестриманими політиками, котрі надають перевагу лаятися один з одним, чим займатися плідною діяльністю. Однак грасирує північно-ірландське вимова з його вібруючої "R" дуже багато знаходять привабливим.Найменш чарівними в сексуальному плані вважаються діалекти півдня Великобританії і, зокрема, Уеллса, хоча тут народилися багато відомих акторів і співаки. Потім слід Вест Кантрі з центром в графстві Корнуолл. Потім Девон з його сільськогосподарськими угіддями, фермерами та непробудної нудьгою. Загальною властивістю цих діалектів є довгий, розслаблене "е" і звичка "ойкати".У Ньюкаслі століття важких воєн з шотландцями виростили суворих людей з вираженими націоналістичними настроями. Їх англійською навіть не є в повній мірі таким, про нього можна сказати "як би". Наприклад, слово камінь традиційно вимовляється тут, як [Стін] або [stjen]. Це найменш зрозумілий діалект, з дуже сильним акцентом.Також непривабливий розмовна мова Лондона, Ессекса і всього Південно-східного узбережжя Англії.Бірмінгем, чиї мешканці користуються репутацією безнадійних дурнів, має свою вимову - Брумме. Крім скачущей інтонації, воно відрізняється настільки улюбленим багатьма росіянами Ing-овим закінченням з ясно чутним г на кінці.Останнім часом в англійській мові намітилися дві основні тенденції до спотворення мовної норми. Насамперед, це лиман Англійська - підкреслено грассірующій акцент, символ поганого смаку, розповсюджуваний з телеекранів. З іншого боку, це форма англійської мови, на якій говорять в Лондоні і його околицях, і, в більш широкому сенсі, на південному сході Англії - вздовж Темзи і її гирла (гирло). Ним користуються не тільки відомі політики, спортсмени та провідні програм, але і молодший син Англійської Королеви - принц Едвард. Лиман англійською відрізняють вокалізованих L, подібне за звучанням W, коли пляшка молока вимовляється як miwk bottoo, як футбол чи foo'baw або практично повне скасування звуку T, коли замість досить гарні ми чуємо [Квай 'ІННА].Друга тенденція, якій знову ж посприяло телебачення, - це австралійський англійська, що з'явився близько 20-25 років тому разом з появою австралійських мильних опер. Цей варіант прижився і тепер використовується у телевізійних програмах для всіх віків. Однією з його характерних особливостей є наявність питальній інтонації в стверджувальних реченнях.Англійська мова зазнала значних змін, зумовлені не тільки географічними, але і соціальними причинами. Незважаючи на всі спроби уніфікувати мову, єдиний "Королівський англійський" так і не отримав широкого розповсюдження. Однак, це не привід для засмучення, - місцеві діалекти тільки додадуть вашим заняттям пікантності.Що стосується самих шкіл, то скрізь викладання ведеться "стандартній англійській", а яку приправу обрати - вирішувати вам!

Немає коментарів:

Дописати коментар