Трохи незручно казати "інтимна лірика" про окремі вірші поета, який відрізняється небувалою відкритістю душі, відвертістю в самовираженні, який не ховає нічого від читача.
У цьому нема нічого від "душевного стриптизу", від колупання на людях гнійних психічних ран.
Душа Сосюри — здорова й цільна у своїй ніжності, щирості, здатна кохати й пам'ятати.
Мелодійні вірші Сосюри на перший погляд розповідають простими словами про прості речі. Але є в них якась магія, чаруюча сила:
Я б забув і образу, і сльози...
Тільки б знову іти через гать,
Тільки б слухать твій голос — і коси,
Твої коси сумні цілувать...