«Розпорошив їх звідти Господь по поверхні всієї землі,— і вони перестали будувати те місто. І тому то названо ймення йому: Вавилон, бо там помішав Господь мову всієї землі» (Буття 11:8, 9).
ЧИ БІБЛІЯ описує реальні події? Чи люди дійсно почали розмовляти різними мовами одночасно? Дехто висміює біблійну розповідь про зародження і поширення мов народів світу. Один письменник заявив: «Навряд чи знайдеш більш абсурдну історію, ніж міф про Вавилонську вежу». Навіть відомий єврейський рабин назвав цю оповідь «наївною спробою пояснити походження націй».
Чому люди відкидають розповідь про Вавилонську вежу? Просто кажучи, тому що вона суперечить певним теоріям походження мови. Наприклад, декотрі вчені стверджують, що мовні сім’ї не з’явилися раптово, а поступово розвинулися з єдиної «прасвітової мови». На думку інших, кілька прадавніх мов формувалися незалежно одна від одної і крок за кроком перетворилися з нечленороздільних звуків на повноцінні мови. Через подібні розбіжності в поглядах вчених багато хто погоджується з професором Вільямом Фітчем, який у своїй книжці про історію мови написав: «Ми поки що не маємо цілком переконливих відповідей на наші запитання» («The Evolution of Language»).
Що стало відомо археологам і лінгвістам про походження та розвиток мов народів світу? Чи відкриття вчених підтверджують якусь із вищезгаданих теорій? Чи, навпаки, нові відомості доводять правдивість оповіді про Вавилонську вежу? Перш ніж відповісти, подивімося, що говориться в Біблії.
ДЕ І КОЛИ ЦЕ СТАЛОСЯ?
Згідно з Біблією, змішання мови і розпорошення людей відбулося «в Шинеарському краї» — місцевості, яку пізніше почали називати Вавилонією (Буття 11:2). Коли це було? Біблія каже, що за днів Пелеґа «поділилась земля», або її населення. Пелеґ народився приблизно за 250 років до Авраама. Тож події у Вавилоні відбулися, очевидно, 4200 років тому (Буття 10:25; 11:18—26).
Одні вчені висувають теорії про те, що сучасні мови пішли від єдиної прадавньої мови, або прасвітової мови, якою люди розмовляли близько 100 000 років тому *. Інші вчені вважають, що сучасні мови виникли на основі кількох давніх мов, яким приблизно 6000 років. Але чим керуються лінгвісти, коли описують розвиток зниклих мов? «Це складна справа,— говориться в англійському журналі «Економіст».— На відміну від біологів, лінгвісти не мають у своєму розпорядженні викопних решток, які допомогли б їм пройти через лабіринти минулого». У журналі також сказано, що один фахівець у галузі еволюційної лінгвістики робить свої висновки на «так званих математично обґрунтованих припущеннях».
А втім, лінгвістичні «викопні рештки» таки існують. Що це за рештки і про що вони свідчать? У «Новій британській енциклопедії» повідомляється: «Єдині лінгвістичні викопні рештки, що є в наявності,— це найдавніші взірці писемної мови, яким не більше чотирьох-п’яти тисяч років». Де археологи знайшли ці «викопні рештки», або «взірці писемної мови»? У Нижній Месопотамії, тобто «в Шинеарському краї» *. Отже, знахідки підтверджують правдивість біблійних фактів.
РІЗНІ МОВИ — РІЗНЕ МИСЛЕННЯ
Згідно з біблійною розповіддю про Вавилон, Бог «змішав... мови, щоб не розуміли [люди] мови один одного» (Буття 11:7). Унаслідок цього будівельники вежі «перестали будувати те місто» і розпорошились «по поверхні всієї землі» (Буття 11:8, 9). Отож, у Біблії не говориться, що всі сучасні мови походять від однієї «прасвітової мови». Навпаки, вона розповідає про раптову появу кількох нових, очевидно, повністю розвинених мов, якими можна було висловити людські почуття і думки. Крім того, кожна мова мала свої особливості і не була подібною на інші.
Глиняна табличка з клинописним текстом, Месопотамія, III тисячоліття до н. е.
А що сказати про сучасні мовні сім’ї? Чи вони дуже схожі, чи істотно відрізняються? Фахівець у галузі когнітивної психології Лєра Бородіцкі написала: «Глибше дослідивши мови світу (лише незначну частину із приблизно 7000 існуючих), мовознавці виявили безліч неочікуваних розбіжностей між цими мовами». Справді, хоча мови однієї мовної сім’ї, як-от українська і польська, можуть бути схожі між собою, вони істотно відрізняються від мов іншої мовної сім’ї, скажімо від турецької або татарської.
Мова, якою ми розмовляємо, формує наше мислення і впливає на наше світосприйняття, тобто на те, як ми сприймаємо кольори, кількість, місцезнаходження, напрямок. Наприклад, фраза: «У тебе комаха на правій руці»,— іншою мовою прозвучала б: «У тебе комаха на південно-західній руці». Такі розбіжності в найліпшому випадку спантеличують. Тож не дивно, що будівельники Вавилонської вежі не змогли продовжувати спільну роботу.
НЕЧЛЕНОРОЗДІЛЬНІ ЗВУКИ ЧИ ПОВНОЦІННА МОВА?
Якою ж була первісна мова людей? За повідомленням Біблії, перший чоловік Адам створював нові слова, коли давав імена всім тваринам і птахам (Буття 2:20). Він також висловив у поезії почуття до своєї дружини. А вона могла чітко пояснити, яким був наказ Бога і які будуть наслідки непослуху (Буття 2:23; 3:1—3). Отже, за допомогою первісної мови можна було спілкуватися і виражати свій творчий потенціал.
Змішання мов у Вавилоні завадило людям об’єднано використовувати свої розумові здібності та фізичні сили. Однак їхні нові мови, як і первісна мова, були повноцінними. Через кілька століть люди збудували великі міста, створили потужні армії і налагодили міжнародну торгівлю (Буття 13:12; 14:1—11; 37:25). Чи могли б вони досягти такого прогресу без багатого словникового запасу і розвиненої граматики? Згідно з Біблією, первісна мова і мови, які зародилися у Вавилоні, були повноцінними мовами, а не набором примітивних вигуків чи нечленороздільних звуків.
Цей висновок підтверджують результати сучасних досліджень. У «Кембриджській енциклопедії мови» говориться: «Кожна з досліджених культур, хоч би якою “примітивною” вона була з погляду культурології, мала розвинену мову, яка за своєю складністю досягала рівня мов так званих цивілізованих націй». Професор Гарвардського коледжу Стівен Пінкер у своїй книжці висловив подібну думку: «Не існує такого поняття, як мова кам’яного віку» («The Language Instinct»).
ЯКОЮ БУДЕ МОВА В МАЙБУТНЬОМУ?
Ми розглянули деякі факти про вік лінгвістичних «викопних решток», місце, де вони були знайдені, рівень розвитку давніх мов та істотну відмінність між мовними сім’ями. Який же висновок можна зробити? Багато хто впевнений, що біблійна розповідь про події у Вавилоні заслуговує цілковитої довіри.
Як розповідає Біблія, Бог Єгова змішав у Вавилоні мову людей, бо вони збунтувалися проти нього (Буття 11:4—7). Однак він пообіцяв, що дасть «народам мову чисту, щоб усі ім’я Господнє призивали та щоб служили йому однодушно» (Софонії 3:9, переклад І. Хоменка). «Мова чиста», тобто правда з Божого Слова, в наші дні об’єднує людей з усього світу в один народ. Тож логічно, що в майбутньому Бог значно більше об’єднає людство, давши йому одну мову. Так він покладе край змішанню, яке почалося у Вавилоні.
ВІДЛУННЯ БІБЛІЙНОЇ ОПОВІДІ В ЛЕГЕНДАХ НАРОДІВ СВІТУ
«Колись у давнину всі жили в одному великому селі і розмовляли однією мовою». Так починається історія, яку розповідають люди з гірського племені в М’янмі. Під час зведення величезної вежі у будівельників «поступово виникли певні норми поведінки та звичаї, вони стали розмовляти різними мовами [і зрештою] розпорошилися по всій землі». Подібні легенди існують серед тубільних народів Африки, Східної Азії, Мексики тощо.
Відомо, що оповідь про Вавилонську вежу записав єврейський письменник книги Буття, Мойсей, який жив через багато років після цієї події. Якби записана ним історія була вигадкою, то чи ввійшла б вона в легенди народів, які належать до різних мовних сімей? Це малоймовірно. Отже, існування таких різноманітних легенд і казок підтверджує достовірність біблійної оповіді про Вавилонську вежу.
Додав: Вірст.
Немає коментарів:
Дописати коментар