Мовознавці Загальна характеристика концепцій Спільні погляди мовознавців Відмінне у поглядах мовознавців
Ю.Шевельов[7], Г. Півторак, В. Німчук, О. Царук Учені-мовознавці, що обґрунтували теорію безпосереднього розвитку української мови від праслов'янської. Періоду спільносхіднослов'янської мовної єдності (спільної розмовної давньоруської мови) не існувало Українська мова походить безпосередньо від праслов'янської.
Східно-слов'янські діалекти до XI ст., що згодом розвинулися в українську, білоруську та російську мови, містять певні спільні елементиЮ.Шевельов[7], Г. Півторак, В. Німчук, О. Царук Учені-мовознавці, що обґрунтували теорію безпосереднього розвитку української мови від праслов'янської. Періоду спільносхіднослов'янської мовної єдності (спільної розмовної давньоруської мови) не існувало Українська мова походить безпосередньо від праслов'янської.
Українська мова є окремою мовою у період з ХІ до ХІІІ—XIV ст.
Українська мова є окремою мовою у період з XIV—XV до XVIII ст.
Українська мова є окремою мовою у період з XIV—XV до XVIII ст.
Різні дослідники називають «новоукраїнським періодом» у розвитку мови кін. ХІІІ ст. або поч. XIX ст. Ю. Шевельов — українська мова поступово починає виділятися з праслов'янської у VII ст., період з VII до ХІ ст. є періодом протоукраїнської мови
Ю. Шевельов — період нової української мови розпочинається з останніх років XVIII ст.,
В. Німчук — в XVII ст.
О. Царук — заперечує поділ слов'янських мов на східнослов'янські, західнослов'янські та південнослов'янські, згідно з його теорією українська мова більше наближена до польської та білоруської (належачи до «антської підгрупи»), ніж до російської (що належить до «словенської підгрупи»)[7]
О. Шахматов[7], А. Кримський, Л. Булаховський, Ю.Карпенко, О. Горбач Учені-мовознавці, що обґрунтували виділення української мови зі спільноруської (або давньоруської, спільносхіднослов'янської). З праслов'янської мови виділилася спільносхіднослов'янська і лише потім, на її основі утворилася українська мова
Українська мова походить зі спільноруської (давньоруської, спільносхіднослов'янської) мови
Існував період східнослов'янської єдності
У період між X та XIV ст. відбувся розпад колишньої східнослов'янської єдності на діалекти та говірки А. Кримський — українська мова є «південно-руською» (тобто мовою Південної Русі), її утворення починається у ХІІ ст.
О. Шахматов — українська мова виникає після розпаду давньоруської мови у XIV ст., що було пов'язане з поділом Русі на окремі князівства
Л. Булаховський — у ІХ-Х ст. існував період «східнослов'янської єдності»
А. Кримський — до ІХ ст. існувала «праруська єдність»
О. Шахматов — існувала «спільноруська прамова»
Ю. Карпенко — починає свою періодизацію історії розвитку української мови від праслов'янської мови (кінець 2 тис. до н. е.), виділяє період існування спільносхіднослов'янської мови від IV до Х ст.
О. Горбач — протосхіднослов'янська мовна спільнота існує від VI до XI ст., два основні діалекти української мови виникають і формуються у період від ХІ—ХІІ до XV ст.
Ф. Медведєв, М. Жовтобрюх, Ф. Філін Радянські науковці, що розробили офіційну концепцію радянської історіографії щодо походження російської, української та білоруської мов (її основою стала концепція О. Шахматова)
XIV ст. — початок самостійної історії східнослов'янських народностей та їхніх мов М. Жовтобрюх — в межах єдиної давньоруської мови з другої пол. ХІІ-ХІІІ ст. почали розвиватися діалектні риси нових східнослов'янських мов, що призвело до відмежування північно-східної діалектної зони (майбутня російська мова) від південно-західної (майбутні українська та білоруська мови)
XIV ст. — початок самостійної історії східнослов'янських народностей та їхніх мов М. Жовтобрюх — в межах єдиної давньоруської мови з другої пол. ХІІ-ХІІІ ст. почали розвиватися діалектні риси нових східнослов'янських мов, що призвело до відмежування північно-східної діалектної зони (майбутня російська мова) від південно-західної (майбутні українська та білоруська мови)
М. Максимович, П. Житецький, О. Потебня Учені-мовознавці XIX ст., що обґрунтували автохтонність української мови на всій території «Старої України», включаючи Київщину (тобто на півдні Русі) Українська мова почала формуватися на території Південної Русі у Х-ХІ ст.
Стверджувалося, що українська мова розвинулася з наріччя, на одне з яких розпалася давньооруська (спільносхіднослов'янська) мова у Х-ХІ ст.
Стверджувалося, що у Південній Русі панував звуковий тип наріччя, характерний для Галичини М. Максимович — час формування української мови — Х-ХІ ст.
О. Потебня — «руська мова» (давньооруська, спільносхіднослов'янська мова) розділилася на українську, білоруську та російську перед ХІ ст.
М. Погодін, О. Соболевський Російські політики та вчені-мовознавці XIX ст., які стверджували, що в Києві та на Київщині до монголо-татарської навали мешкали росіяни До кінця XIV ст. в Києві мешкали росіяни
Київський говір належить не до української мови, а до російської.
Українська мова розвинулася від російської, почала самостійне існування з XV ст.
Додав :Вірст.
Київський говір належить не до української мови, а до російської.
Українська мова розвинулася від російської, почала самостійне існування з XV ст.
Немає коментарів:
Дописати коментар