вівторок, 2 квітня 2013 р.

КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ ШКОЛЯРА ЯК ПОКАЗНИК ЕЛЕМЕНТУ ВИХОВАННЯ.

 „Заговори, щоб я тебе побачив"...Сократ У всі часи у різних народів цінувалися люди з високою культурою, здатні відстоювати свою точку зору, говорити просто, логічно, доступно, лаконічно, але в той же час впевнено. Сьогодні вміння вести діалог, дискусію, презентацію, викликати певні емоції, бажання висловлюватися цінується високо і є необхідною якістю культурної сучасної особистості.



У нових соціально - економічних умовах розвитку державності зростає значення і вимоги до формування соціально - активної, культурної та духовно багатої особистості. Однією із основних умов цього процесу є набуття школярами умінь і навичок вільно і грамотно володіти рідною мовою. Не володіючи досконало багатством рідної мови, громадянин буде не спроможним розвинути свою думку, оформити діловий документ, грамотно і переконливо представити виробничі інтереси, а від цього будуть гальмуватись функції, що покладені на нього суспільством. Тому одним із найголовніших завдань школи, і педагогів зокрема, є навчити школярів змістовно, граматично правильно і стилістично вправно висловлювати свої думки. Саме з цих завдань визначаються шляхи подальшого вдосконалення роботи вчителя -філолога.

Державна національна програма „Освіта" одним із пріоритетних напрямків перебудови школи вважає формування мовленнєвої культури в процесі оволодіння рідною (українською) мовою. Вчитель, щоденно спілкуючись з учнями, може формувати їхню мовну культуру та здійснювати мовне виховання.

Існує велика кількість дефініцій щодо визначення сутності поняття „культура мовлення". Відомі науковці (В.О.Артемова, Н.Д.Арутюнова, О.С.Ахманова, Н.Д.Бабич, Є.А.Бахмутова, А.Н.Васильєва, В.В.Виноградова, Г.О.Винокур, Б.М.Головіна, Г.П.Іжакєвіч, М.І.Ілляшин, Є.С.Істріна, В.І.Капінос, В.Г.Костомаров, Г.І.Міськевіч, І.І.Огієнко, Є.Ф.Тарасов, С.К.Хаджирадєва, О.М.Шахнаровіч та інші.), по-різному визначають цей термін. [2, с. 50]

Під культурою мовлення ми розуміємо оволодіння літературними нормами на усіх мовних рівнях, в усній і письмовій формах мовлення, уміння користуватися стилістичними засобами і прийомами з врахуванням мети і умов комунікації.

Великий внесок у розвиток науки про формування культури мовлення, зробили українські дослідники: Н.Д.Бабич, А.М.Богуш, О.А.Бондаренко, І.Р.Вихованець, О.А.Гладишева, А.П.Коваль, С.С.Кошачевський, Т.В.Лепеха, Г.С.Онуфрієнко, З.С.Сікорська, Л.В.Скуратівський, О.М.Сліпушко, З.М.Терлак, Л.Ю.Шевченко, Н.Г.Шкуратина та інші.

Результати проведеного нами дослідження засвідчили ефективність використання фронтальних методів інтерактивного навчання при формуванні культури мовлення у школярів. На етапі ознайомлення з мовними поняттями, активізації виучуваних форм доцільно застосовувати фронтальну форму організації навчальної діяльності учнів, яка передбачає такі інтерактивні методи, як: обговорення проблеми в загальному колі, мікрофон, мозковий штурм, навчаючи-вчуся, кейс-метод, незакінчене речення вчать спостерігати, порівнювати, зіставляти певні мовні явища, сприяють взаєморозумінню, надихають на співпрацю.

На етапі закріплення, корекції, контролю, узагальнення за допомогою таких методів, як: робота в парах, два чотири всі разом, змінні трійки, карусель, акваріум - розширюється уявлення учнів про лексичне значення слова, його сполучуваність, функціональну роль, розвивається вміння добирати мовні засоби з огляду на ситуацію. Парна та групова робота допомагає розв'язати певну проблему, дійти спільного висновку, обґрунтувати рішення, надає можливість учням не тільки вчитися самостійно, а й навчати інших. Використання зазначених вище інтерактивних методів навчання сприяють формуванню у учнів культури мовлення на уроках мови.

Отже, суть інтерактивного навчання при формуванні культури мовлення полягає в тому, що процес організується на засадах постійної активної взаємодії усіх учнів класу. Це співнавчання, взаємонавчання, де учень і вчитель є рівноправні, рівнозначні суб'єкти навчання.

Література:

•1. Пометун О. Інтерактивні технології навчання: теорія, досвід, практика: Метод. посіб. авт.-уклад.: О. Пометун, Л. Пироженко. - К.: А.П.Н.; 2002. - 136 с.

2. Хаджирадєва С.К. , Торган Н.М. Ділова риторика: Робочий зошит і програма модуля. - Одеса, 2002. - 110 с.

Джерело:http://intkonf.org/

Немає коментарів:

Дописати коментар