Коротка історія Чехії

Починаючи з 6-го століття, цю територію заселяли слов'янські племена, які створили в 7-му столітті князівство Само. У період з 820-го року від різдва, на території сьогоднішньої Чеської Республіки знаходилася перша західнослов'янська держава - Велика Моравія, держава предків чехів і словаків, з яким пов'язаний початок християнства в даній області.



Після розпаду Великоморавської держави на початку 10-го століття, в Чехії виявляються тенденції до утворення державної формації. Князівська династія Пржемисловичів досягає об'єднання чеської держави в 995 році.
Середина 12-го століття знаменує початок економічного і культурного розвитку, підтримуваного також напливом німецьких колоністів. У 13-м і 14-му століттях чеська держава внутрішньо зміцнилася, стала економічно потужним і досягла найбільшого територіального за всю свою історію. Свідченням розвитку рівня освіти є підстава в Празі в 1348 році університету королем Карлом 4-м. (Нинішній Карлів університет).

Глибока суспільна криза у Європі, а також всередині чеської держави на рубежі 14 і 15 століть вилився в гуситський рух, який з первісного руху за реформу церкви перетворилося на збройне народне опір - гуситські війни.
В період середньовіччя, межі основних історичних земель в основному не піддавалися змінам, інші землі входили в чеську державу завжди лише тимчасово. У 1526-му році землі Корони чеською увійшли до складу габсбурзької монархії.
Після розпаду австро-угорської монархії, в результаті першої світової війни, в 1918 році відбулося утворення Чехословаччини на основі об'єднання історичних чеських земель (Чехія, Моравія, Сілезія) складовими частинами колишнього Угорського королівства (Словаччина і Закарпатська Русь). Першим президентом Чехословаччини став Т. Г. Масарик.

Після так званого Мюнхенського договору, 29.09.38 фашистська Німеччина захопила чеські прикордонні (чому сприяло також нелояльне ставлення значної частини німецької національної меншини до чехословацької держави), після чого, 15.03.39 Німеччина окуповувала також решту території та проголосила Протекторат Чехії і Моравії. У Словаччині було проголошено незалежну Словацька держава, яка стала союзником фашистської Німеччини.

Після закінчення другої світової війни в 1945 році, Чехословаччина, як держава, було відновлено (вже без Підкарпатської Русі), і в той же час відбулося вигнання та організоване виселення трьохмільйонної німецької етнічної меншини. У лютому 1948 року, в Чехословаччині до влади приходить компартія, з своїм тоталітарним режимом. У шістдесяті роки тоталітарна система стала дещо вільніше, проте дана «відлига» викликала обурення в СРСР, і в серпні 1968 року країна була окупована військами СРСР та інших країн Варшавського договору.

В результаті так званої Оксамитової революції, в 1989 році на зміну комуністичному режиму до влади приходить демократія. У грудні 1989 року, Вацлав Гавел, один з основоположників дисидентського руху Хартія 77, став першим некомуністичним президентом за весь період з 1948 року.

В кінці 1992 року чеські та словацькі сторони ухвалили рішення про розділ Чешскойі Словацької Федеративної Республіки на дві незалежні держави. Таким чином, 1 січня 1993 року на підставі розділу федерації виникла незалежна Чеська республіка. 1 травня 2004 Чеська Республіка стала членом Європейського союзу.

Середня заробітна платня по республіці - 25000 крон= 1000 євр.
Джерело:http://www.infoportal.pp.ua