Але залишається вона все ж не менш загадковою, ця чарівна,
завжди усміхнена жінка, котра має свій власний, «андієвський стиль» і в
творчості, і в манері спілкування, і в зовнішньому вигляді також.
завжди усміхнена жінка, котра має свій власний, «андієвський стиль» і в
творчості, і в манері спілкування, і в зовнішньому вигляді також.
«КОЖНЕ СЛОВО МАЄ КУЩI Й КОРIННЯ, ЩО СЯГАЄ В ГЛИБИНУ»
— Пані Еммо, літературознавці зараховують вас до Нью-Йоркської
групи — цього поетичного феномена української діаспори. Однак я знаю, що
ви категорично відкидаєте свою причетність до будь-яких угруповань. Що це — намагання зберегти свою творчу суверенність, не вкладатися в жодні
схеми чи щось цілком інше?