На сучасному етапі українське мовознавство потребує з’ясування низки дискусійних питань, зокрема правописних та лексикографічних. Єдина концепція вирішення цих проблем можлива лише за цілісного знання історії українського мовознавства, тобто з урахуванням результатів досліджень, здійснених як в Україні, так і в діаспорі.
Якщо з дослідженнями мовознавців, які працювали і працюють в Україні, можемо ознайомитись у бібліотеках, архівах, науково-дослідних установах, то фундаментальні роботи українських мовознавців діаспори залишаються і сьогодні недоступними для всіх зацікавлених науковців, студентів і т. д.
Перешкоджає виданню цінних напрацювань українських мовознавців діаспори насамперед відсутність інформації про них (авторів), відповідно й незнання їхніх наукових доробків, які якщо й публікувалися, то лише у закордонних виданнях, які до України майже не потрапляли.
Важливим кроком до відкриття українцям надбань наших мовознавців-діаспорян став би повний реєстр прізвищ цих науковців, а також покажчик хоча б найгрунтовніших їхніх праць із зазначенням проблематики.
Якщо з дослідженнями мовознавців, які працювали і працюють в Україні, можемо ознайомитись у бібліотеках, архівах, науково-дослідних установах, то фундаментальні роботи українських мовознавців діаспори залишаються і сьогодні недоступними для всіх зацікавлених науковців, студентів і т. д.
Перешкоджає виданню цінних напрацювань українських мовознавців діаспори насамперед відсутність інформації про них (авторів), відповідно й незнання їхніх наукових доробків, які якщо й публікувалися, то лише у закордонних виданнях, які до України майже не потрапляли.
Важливим кроком до відкриття українцям надбань наших мовознавців-діаспорян став би повний реєстр прізвищ цих науковців, а також покажчик хоча б найгрунтовніших їхніх праць із зазначенням проблематики.
