Кожна літера української абетки здебільшого позначає один звук. Проте є випадки, коли повної відповідності між буквами і звуками немає.
1. Літери я, ю, є можуть позначати один звук: я - [а], ю - [у], є - [е] та м'якість попереднього приголосного і два звуки: я - [йа], ю - [йу], є - [йе].
Два звуки вони позначають:
- на початку слова: якомога [йакомога], юність [йун'іс'т'], ємний [йемниї];
- після літери на позначення голосного звука: має [майе], стою [стойу];
- після апострофа, знака м'якшення: м який [мйакйї], мільярд [м'іл'йард].
1. Літери я, ю, є можуть позначати один звук: я - [а], ю - [у], є - [е] та м'якість попереднього приголосного і два звуки: я - [йа], ю - [йу], є - [йе].
Два звуки вони позначають:
- на початку слова: якомога [йакомога], юність [йун'іс'т'], ємний [йемниї];
- після літери на позначення голосного звука: має [майе], стою [стойу];
- після апострофа, знака м'якшення: м який [мйакйї], мільярд [м'іл'йард].