Така самоназва була офіційно прийнятою у Радянському Союзі та країнах так званої світової соціалістичної системи. Проте в дійсності справжній соціалізм в СРСР не існував. Справжній соціалізм — це відсутність експлуататорських класів, суспільна власність на засоби виробництва, неможливість експлуатації, соціальна справедливість, свобода, рівність та ін. У реальному житті цього не було. Вплив пануючого партійно-номенклатурного класу був безмежним, оскільки він монополізував не лише економіку, а й політичну владу, нещадно експлуатував населення. Соціальна несправедливість виявлялася у різних формах: від функціонування окремих закритих фондів забезпечення життєдіяльності керівництва до постійного підвищення нормативів продуктивності праці без змін у заробітній платі працівників.
