За часів розвиненого соціалізму Молдавію називали тільки "квітучою", "республікою — садом", де жодних невдоволень існуючим ладом не висловлювалося. Навіть у сучасній літературі важко знайти прізвища дисидентів. Першим етапом відходу Молдавії від СРСР було висунення питання про мову. У журналі "Ністру" (друкований орган Спілки письменників республіки), у № 4 за 1988 р., уперше була оприлюднена приблизна платформа молдавського національного руху, що передбачала насамперед реформи у сфері мови, заміну шрифту з кирилиці на латиницю, визнання ідентичності румунської і молдавської мов та ін.