ГОВІР — одиниця тер. диференціації діал. мови, що становить об’єднання говірок, близьких за фонет., акцентуац., грамат. та лекс. ознаками. Структурно близькі Г. входять до ширшого мовного утворення — наріччя, набором диференц. ознак на різних структурних рівнях вони протиставляються ін.
