Щоб розуміти один одного, люди створили мови. Глухі та ті, хто погано чує, також мають власну мову. Це мова жестів – головна мова всіх глухих.
Вона складається з комбінацій знаків. Таким чином – це візуальна мова, тобто «видима». То ж чи знакова мова міжнародна? Ні, у знаків також є різні національні мови.
Кожна країна має свою власну мову жестів. І на них впливає цивілізація країни. Адже мова завжди розвивається з культури. Це справедливо також і не для усних мов.
Але існує однак одна міжнародна мова жестів. Але її знаки дещо складні. Однак, національні мови жестів подібні. Багато жестів є символічними. Вони зорієнтовані на форму об’єкту, який вони представляють. Розповсюдженою мовою жестів є американська Sign Language.
Мови жестів визнано як повноцінні мови. Вони мають власну граматику. Але вона відрізняється від граматики усної мови. Через це неможливо мову жестів перекладати слово в слово. Однак для мови жестів є тлумачі.
За допомогою мови жестів інформація передається паралельно. Це означає, що жест може виразити ціле речення. Для мов жестів також існують діалекти.
Регіональні особливості мають власні жести. І кожна мова жестів має власну інтонацію та мелодику речення. Для жестів також справедливо: наш акцент видає наше походження.
Немає коментарів:
Дописати коментар