неділя, 28 вересня 2014 р.

Лексико-семантичні категорії

Полісемія

У мові є слова з одним значенням, але частіше слова мають два і більше значень. Слова з одним значенням називають однозначними, або моносемічними (від гр. monos "один" і sema "знак"), а слова з двома і більше значеннями - багатозначними, або полісемічними.

Полісемія (від гр. polysemos "багатозначний") - наявність різних лексичних значень у одного й того ж слова відповідно до різних контекстів.

Так, наприклад, слово сопілка є моносемічним, бо воно має одне значення "український народний духовий музичний інструмент із дерева або очерету, що має форму порожнистої трубки з отворами", а слово поле - багатозначним, полісемічним, бо воно має в українській мові десять значень: 1) "безліса рівнина, рівний великий простір" (широке зелене поле); 2) "оброблювана під посів земля" (засівати поле, поле пшениці);
3) "значна площа, відведена під що-небудь" (поле аеродрому, футбольне поле); 4) "простір, у межах якого відбувається якась дія" (поле бою, поле сил тяжіння, магнітне поле); 5) "поприще, сфера діяльності" (поле діяльності, поле науки, поле культури); 6) "основа, на яку нанесено візерунок, зображення, напис тощо; фон, тло" (блакитне поле плаката, темне поле фотографії); 7) "смужка вздовж краю аркуша паперу, яка залишається чистою при написанні або друкуванні; берег" (позначки на полях книжки); 8) "відігнуті краї капелюха" (поля капелюха); 9) "родовище корисних копалин" (рудне поле); 10) "сукупність мовних одиниць, об'єднаних спільністю змісту" (лексико-семантичне поле, асоціативне поле слова, граматичне поле часу).

Деякі слова мають більше двадцяти значень. Так, слово брати вживається в 22, а йти - у 30 значеннях. Англійське to take тільки в безприйменниковому вживанні має 51 значення: "брати", "захоплювати", "привласнювати", "користуватися", "діставати, добувати", "приймати", "сприймати, реагувати", "розуміти", "охоплювати", "захоплювати, подобатися", "записувати", "містити", "діяти", "твердити", "наймати, орендувати", "займати (місце)" та ін. Подібну багатозначність має семантично близьке до to take німецьке слово nehmen.

Загалом полісемія дуже поширене явище в усіх мовах світу. Так, зокрема, за даними І.В. Арнольд, тисяча найуживаніших слів англійської мови має 25 тисяч значень.


Окремі лексичні значення слова називають лексико-семантичними варіантами. Лексико-семантичні варіанти багатозначного слова мають семантичну спільність (спільні елементарні смисли - семи). Деякі мовознавці, як, наприклад, P.O. Якобсон, схильні вважати, що для кожного полісемічного слова можна вивести "загальне значення", однак реально, незважаючи на семантичний зв'язок між значеннями полісемічного слова, всі його значення об'єднати в одне загальне не можна, бо кожне зі значень співвідноситься з різними предметами, явищами тощо.

Слово завжди виникає з одним значенням, яке називається первинним. Первинне значення є прямим, оскільки прямо називає позначуваний предмет. Багатозначність слова розвивається на основі перенесення назви з одного предмета на інший. Нове значення є завжди переносним, похідним від первинного, мотивованим через пряме. Пор.: хлопчик біжить і час біжить; ніс дитини і ніс човна.

Є три типи перенесення: за подібністю, за функцією і за суміжністю.

Перенесення за подібністю називається метафоричним (від гр. metaphor а "переміщення"). Метафора за своєю суттю є прихованим порівнянням (скороченим порівнянням). Так, за подібністю з'явилися значення "кулястий плід окремих рослин на кінці стебла" в слові головка (головка маку, головка капусти), "відгалуження ріки" в слові рукав (рукав Дніпра), "місце, де сходяться дві зовнішні сторони якогось предмета" в слові ріг (ріг будинку, ріг вулиць), "нерухома відносно корпусу плоска поверхня літака, що підтримує його в повітрі під час польоту" в слові крило (крило літака). Пор. ще нім. Schlange "змія" і "черга", англ. eye "око" і "вушко голки", neck "шия" і "шийка пляшки", arm "рука від кисті до плеча" і "гілка". Метафоричним є перенесення назв тварин на людей: змія, лисиця, осел тощо.

Перенесення за функцією - перенесення, за якого речі можуть бути абсолютно різні, головне, щоб вони виконували однакові чи подібні функції. Так, наприклад, колись писали гусячим пером. Згодом цю функцію перебрав металевий предмет, який також було названо пером. Годинником називають не тільки механічний прилад, а й пісочний, водяний, сонячний, бо всі вони виконують одну функцію - визначають час.

Функціональне перенесення є різновидом метафоричного, оскільки в його основі лежить також подібність, тільки не за формою, а за функцією.

Перенесення за суміжністю називається метонімічним (від гр. metonymia "перейменування"). Суміжність може бути просторовою (уважна аудиторія, школа на канікулах), часовою (літературний вечір), причиново-наслідковою (чудовий переклад, вивчення словотвору).

Загалом поширеними є такі регулярні моделі метонімічного перенесення:

1) форма (вмістище) - зміст (цікава книжка, випив дві чашки):

2) матеріал - виріб із нього (столове срібло, виставка фарфору, ходить у шовку);

3) місце - жителі цього місця, пов'язані з ним історичні події (все село у полі, герої Крутів);

4) місце - виріб із цього місця (мадера, панама, бостон);

5) дія - її результат (зупинка трамвая, рос. печенье);

6) знаряддя - продукт, що виник внаслідок використання цього знаряддя (гостре сатиричне перо);

7) ім'я - суспільне становище (Цезар - цісар, кесар, цар);

8) ім'я - виріб (маузер, браунінг, форд, макінтош, галіфе).

Особливим різновидом метонімії є перенесення назви з цілого на частину і навпаки (у стаді сто голів, в сім'ї п'ять ротів, у загоні двадцять штиків, бігає за кожною спідницею, начальство [-начальник] веліло; див. ще англ. foot - "нога" і "піхота", hand - "рука" і "робітник"). Таке перенесення називають синекдохою (від гр. Synekdoche із syn "разом" і ekdochë "переймання").

У різних мовах метафоричні перенесення не збігаються. Пор.: укр. вушко голки - англ. eye of the needle (око голки), укр. ніс чайника - фр. bec du bouilloir (дзьоб чайника); рос. хворост - "хмиз" і "вергуни", укр. хмиз такого переносного значення не має; укр. низка - "нанизані на нитку предмети" і "сукупність предметів, явищ" (низка човнів, низка заходів), рос. низка переносного значення не має, рос. вкалывать, пахать - "важко працювати", укр. вколювати, орати таких значень не мають. Укр. баня не тільки "лазня", а й "дуже жарко", англ. bath "баня" не має такого (другого) значення. Англ. rake "граблі" має ще значення чогось дуже тонкого, a peacock "павлин" означає також гордість, тоді як слова-відповідники української мови в таких переносних значеннях не вживаються. Важко логічно пояснити, чому англійська мова акцентує на "мертвості" цвяха (as dead as a doornail "мертвий, як цвях у дверях") або холоднокровності огірка (as cool as а cucumber "холодний, як огірок").

Із перенесенням пов'язані такі явища, як розширення і звуження значення. Слово стріляти спершу мало значення "випускати стріли", згодом, коли було винайдено інші види зброї, розширило своє значення до сучасного "робити постріли". Рос. кожа, що утворене від слова коза(коз+і+а), означало "шкіра з кози", а тепер позначає будь-яку шкіру. Ще частіше доводиться стикатися з випадками звуження значення. Слово пиво, яке утворене від пити, означало все, що можна пити, а тепер означає особливий напій. Слово балик у татарській мові означає "риба", тоді як у нас воно вживається у звуженому значенні "просолена і прив'ялена (інколи ще й прокопчена) спинка великої красної риби". Слово квас використовувалося на позначення всього квасного (кислого), тепер воно означає "кислуватий напій, який готують із житнього хліба або житнього борошна з солодом". Англ. room спершу позначало простір, а тепер кімнату, meat мало значення "їжа загалом" а тепер - "м'ясо". Нім. fahren колись означало взагалі "рухатися", а тепер тільки "їхати".

Значення багатозначного слова реалізуються в контексті (пшеничне поле, футбольне поле, поле в шкільному зошиті, капелюх з широкими полями, поле його інтересів, лексико-семантичне поле), у тому числі ситуативному (слово поле у фразі мокре поле матиме різні значення в селі під час сівби і на міському стадіоні). Основне значення слова є найменш контекстно зумовленим. Переносні значення залежать від контексту більшою мірою. Дуже часто значення слів, особливо дієслів, визначається граматичним контекстом, тобто різні значення слова мають різні граматичні поширювачі. Так, слово йти в прямому значенні вимагає поширювача - обставину місця (йти додому), у значенні "функціонувати" - обставину способу дії (годинник іде точно), у значенні "личити" - додаток у давальному відмінку (сукня вам іде), у значенні "витрачати на кого-, що-небудь" - додаток у знахідному відмінку з прийменником на {На костюм іде три метри цієї тканини), у значенні "гаразд, згода" це слово вживається без поширювачів у формі третьої особи однини ("Пообідаємо?" - "Іде").

Переносне значення слова треба відрізняти від переносного вживання, або оказіонального значення (від лат. occasionalis "випадковий"), тобто випадкового, не загальноприйнятого вживання слова в якомусь значенні. Наприклад, дівчину хтось може назвати кізочкою, хлопчика - шнурком, але такі значення не є загальноприйнятими і не зафіксовані в словниках. Вони є фактами мовлення, а не мови. На відміну від оказіональних значень переносні значення є одиницями мови і зафіксовані в словниках.

Немає коментарів:

Дописати коментар