Азіатська реставрація

Модель, за якою комуністичні режими є, по суті, реставрацією стародавніх азіатських деспотій. Уперше такий погляд висунув Карл Вітфогель. Дещо споріднене можна знайти в праці Фрідріха Енгельса "Франкський період", в якій він писав, що там, де державна влада "виникає, — як у... азіатських народів і у росіян, — у період, коли община обробляє свою землю ще спільно, або, крайньою мірою, передає тільки у тимчасове користування окремим родинам, тобто де, таким чином, ще не утворилася приватна власність на землю, — там державна влада з'являється у формі деспотизму".

Дійсно, в характеристиці класичних східних деспотій і радянського устрою чимало схожих рис. Так східні деспотії складалися за умов спочатку повної відсутності, а потім другорядної ролі приватновласницького начала. Альтернативою йому була влада-власність і державний спосіб виробництва, коли додатковий продукт належав правлячому дому, який був єдиновладним власником і розпорядником додаткового продукту в загальнодержавному масштабі. До цього слід додати довільний характер вилучення правителем у безпосередніх виробників засобів і продуктів виробництва. Все це дуже схоже із системою, що встановилася в Радянському Союзі з "експропріацією експропріаторів", "розкуркуленням", "боротьбою з нетрудовими прибутками" тощо.

Серед інших характерних ознак можна назвати такі:

— визнання за верховну цінність благо держави;

— жорстка система цінностей, орієнтованих на збереження непохитності ладу і підозріле ставлення до інновацій;

— чіткий поділ на виробників і управителів; переважання адміністративно-командних зв'язків;

— панування відносин перерозподілу;

— гарантування прожиткового мінімуму населення за умов мінімуму особистого вибору індивіда;

— стримування приватновласницької підприємницької активності людини, що була деструктивною для існуючої системи;

— відсутність орієнтації на приватні, індивідуалістичні норми і цінності;

— вироблення стимулів до ідентифікації, а то й злиття людини із системою;

— розробка норм поведінки й конформного морального стандарту;

— уміле спрямовування ініціативи й енергії індивіда у релігійне або інше русло, ініційоване владою;

— визначення ролі людини насамперед як члена певної общини, колективу, де люди пов'язані солідарними відносинами;

— сувора обмеженість свободи та ін.

Наведена характеристика типова для стародавньої східної деспотії. Але на запитання: "Чи було таке у Радянському Союзі?" люди, яким виповнилося на 1991 р. більше ніж 16 років і які усвідомлювали реальність, можуть відповісти: "Так, все це було".

Найпоширенішим варіантом пояснення радянського ладу е модель тоталітарного суспільства. Власне кажучи, головним нервом політичного життя XX ст. стала боротьба демократії і тоталітаризму. Саме він у радянському блоці маскувався під гаслами про "владу народу", "найгуманніше суспільство", "авангард прогресивного людства" і "справжню демократію". Тому потрібно детальніше з'ясувати його сутність.

Поняття "тоталітаризм" походить від лат. totalis — весь, повний, цілий, а потім — англ. "totalitarianism". Це теорія і політична практика, особливо небезпечна форма автократії. Передбачаються всезагальний і повний контроль державної влади, зосередженої у вузької групи осіб, над усіма сторонами життя суспільства і громадян, фактична ліквідація конституційних прав і свобод, згортання демократії, широкомасштабне насильство і репресії проти реальних і удаваних опозиційних елементів. Сам термін "тоталітаризм" уперше ввів у політичний лексикон італійський диктатор Беніто Муссоліні для характеристики свого руху та режиму. Він закликав до "тотального" підкорення особи державі і розчинення індивіда у політичній історії. У промові 28 жовтня 1925 р. Б. Муссоліні проголосив абсолютне всесилля держави: "... все в державі, нічого поза державою, нічого проти держави". Однак в Німеччині цей термін не прижився. Адольфу Гітлеру не подобалися запозичення, і він вважав за ліпше визначати свій режим як авторитарний. Проте вже в той час (кінець 1920-х років) в англійських газетних публікаціях термін "тоталітаризм" використовували для характеристики Радянського Союзу.