Заголовок – це надзвичайно важливий елемент будь-якої статті, доповіді. У дуже стислій формі він має віддзеркалити основну думку автора. Досліджуючи лексико-семантичний склад заголовків газети можна отримати уявлення про спрямування публікацій, оцінку поточних подій цим виданням. Крім зазначеної функції, заголовок має привернути до себе увагу читача і певною мірою переконати його в актуальності і важливості теми і матеріалу. Тому лексично-семантичний склад лексики заголовків газет характеризується надзвичайним багатством і різноманітністю. В основу мого дослідження покладений восновному аналіз заголовків газети «день» за 2006 та 2007 роки. Рідше я використовувала газети «Молода Україна», «Столиця», «Голос України».
ОСНОВНА ЧАСТИНА
З погляду вживання найбільшу групу в заголовках становлять загальновживані, тобто стилістично нейтральні слова.
Наприклад:
1. «Ми готові допомагати тим, хто готовий допомогти собі сам».(№181, 2006р.)
2. «Продуктовий ринок поповнить нова торгівельна марка». (№202, 2006р.).
3. «Сергій Данченко у спогадах колег». (№46, 2007р.).
4. «Україна – держава, в якій легко жити?» (№46, 2007р.).
Досить часто в заголовках вживається також науково-термінологічна тапрофесійно-виробнича лексика.
Наприклад:
1. «Етнонаціональний вимір євроінтеграції».(№187, 2006р.).
2. «Соціальний капітал із українським акцентом». (№187, 2006р.).
3. «Євро пропозиція: економічне сусідство без перспективи членства».(№213, 2006р.).
4. «Єдиний вихід – компроміс». (№47, 2007р.).
5. «Геополітична конфігурація Казахстану – онтологія стійкості». (№47, 2007р.).
6. «Паливо з рапсу (альтернативна енергетика)». (№44, 2006р.).
7. «Оголошено війну трамадолу». (№47, 2007р.).
8. «ВВП і бюджет мають різну природу». (№47, 2007р.).
9. «Євро – ПРО – позиція». (№47, 2007р.).
10. «Патологія правового нігілізму». (№41, 2006р.).
11. «Русофоби проти українофонів». (№42, 2006р.).
Не так часто, але трапляються в заголовках емоційно-експресивна лексика, що служить, як правило, для вираження позитивних чи негативних оцінок, емоцій.
Наприклад:
1. «Страховка для обдурених». (№41, 2006р.).
2. «Не круто! На що «купують» виборця?». (№41, 2006р.).
3. «Потішні походеньки молоденьких ловеласів». («Столиця», №48, 2004р.).
4. «Буряки – рядочками, а самогон - склянками».
5. «Вовочки по світах…». («Столиця, №444»)
6. «Маленькі, але свої». (№41, 2006р.).
Синоніми (від грецького συνόνυμος /synonymos/ - однойменний) - це слова, які мають близьке, або тотожне значення, але відрізняються звучанням. Протилежний термін - антонім.
Наприклад: проживати - мешкати, бажати - хотіти, башта – вежа
Синоніми, слова й фразеологізми, різні звуковою формою, але близькі або тотожні за значенням:
1. з незначною зміною значеннєвого обсягу й словосполучної комбінаторики (по́ле — рілля́ — ни́ва: зао́ране по́ле, — на ріллі́, ни́ва, але лиш по́ле по́пису, на наро́дній ни́ві);
2. з різним емоційним забарвленням (заку́тина - закапе́лок - діра́ - ’глухе́ село́’);
3. контекстові синоніми, що тільки в певному контексті є синонімами. (ішов і враз простягну́вся як до́вгий ’упав’) і легко переходять в емоційні синоніми.;
абсолютні або дублети з тотожним значенням (гідроге́н — во́день, шофе́р — воді́й, — зокрема у випадках професіоналізмів і термінологізмів), що виникають здебільше в наслідок нашарування різнодіалектних чи різномовних слів (госпо́дар — хазя́їн; риска́ль — за́ступ — горо́дник — лопа́тка), поки мововжиток їх не розділить у 1 групі.
Наприклад:
1. «Закон про куріння – життя без диму».(№181, 2006р.).
2. «Паморозь» нової холодної війни. Початок? ». (№181, 2006р.).
3. «Долари чи «бабки»?» («Молода Україна», № 56, 2005р.).
4. «Чиста совість - як чистий кришталь». («Столиця», №448).
5. «Голокост на Україні 1932-33рр. Чи буде покарання, розплата за цей злочин?». («Столиця», №392).
6. «Сумна хроніка пиятики, алкоголізму». («Столиця», №395).
Антоніми (від грецького anti - проти onoma - ім'я) - це слова переважно однієї частини мови, які мають протилежне значення.
Наприклад:
1. «Україна і Нато: «за» - направо, «проти» - наліво». (№181, 2006р.).
2. « «Свій» і «не свій» ділять крісло». (№181, 2006р.).
3. «Казка і реальність». (№202, 2006р.).
4. «Відносини між США і Росією не можна назвати ні дружніми, ні ворожими». (№202, 2006р.).
5. «До чого може призвести приватизація і націоналізація комунальних підприємств?». (№217, 2006р.).
6. «Бідність – і початок, і кінець». («Столиця», № 448).
7. «Громадяни проти Енергоатома: за і проти». (Столиця, № 395).
8. «Утопія та реальність передвиборних обіцянок». (№44, 2006р.).
9. « «Правих» та «лівих» плутають не лише в Росії, а і на Заході». (№47, 2007р.).
10. «Дві новини: хороша та погана». (№41, 2006р.).
11. «Аз чи Ян?». («Столиця», №44).
12. «Багатоголосся української зовнішньої політики: гармонія чи дисонанс». (№210, 2006р.).
13. «Міняю більше тіло на менше… Без посередників». (№205, 2006р.).
14. «Преси багато, точок для торгівлі – мало». (№210, 2006р.).
15. «Без прав, але з обов’язками». (№193, 2006р.).
16. «Вірю – не вірю». (№193, 2006р.).
17. «Удави і кролики». («Столиця», 2003р.).
Омоніми (від грец. homos — однаковий і грец. onyma — ім'я) — це слова, які однаково звучать, але мають різне значення. Омоніми з'являються внаслідок звукових змін у слові у процесі розвитку мови; внаслідок випадкового збігу звучання слова рідної мови і запозиченого з іншої мови; внаслідлк випадкового збігу звучання форми різних слів.
Омоніми:
1. Омофони - це слова, однакові за звучанням, але різні за написанням(стати по три - потри; вгорі - в горі). 2. Омографи - це слова, які різняться тільки наголосом(по́тяг - потя́г; за́мок - замо́к; бра́ти - брати́). 3. Омоформи - це слова, звучання яких збігається лише в окремих граматичних формах(покласти на віз - віз дрова; жовте поле - поле город; чистий став(ок) - став, як вкопаний).
Наприклад:
1. «Мова про мову». (№32, 2005р.).
2. «Де межа: Закарпатський драм театр знаходиться на межі закриття».(№187, «2006р.).
Пароніми (від гр.para - поблизу, поруч і onyma - ім'я) - це слова, подібні між собою за звучанням і частково за будовою: абонент - абонемент; континент – контингент
Приклади:
1. «Допомога «хрустким» і «хрумким» суглобам». (№217, 2006р.).
2. «Громадянські права і громадський транспорт». («Голос України. №43, 2006р.).
ВИСНОВКИ
Аналіз заголовків газет «День», «Молода Україна», «Голос України», «Столиця» свідчить про багатство і різноманітність лексико-семантичних категорій в них. Підбиваючи підсумки, можна сказати, що журналісти найчастіше використовують загальновживану лексику, науково-термінологічну та професійно-виробничу лексику, а також антоніми, рідше – синоніми. Не зафіксовано жодного випадку вживання діалектизму. Дуже рідко зустрічаються омоніми і пароніми.
Додав:Вірст.
Немає коментарів:
Дописати коментар