Як помирають мови?

Політикани зараз активно просувають свій закон про мови попри те, що його засудила як венеціанська комісія так і наші вчені. Більш того очевидно, що його прийняття не заспокоїть нікого, оскільки розробники закону уже заявляють про необхідність майбутнього узаконення другої державної російської. Тож навіть якщо закон про мови буде прийнятий, саме питання ніхто не збирається забувати і воно знов випливатиме на всіх подальших виборах, штучно розколюючи Україну.

Одним із аргументів є приклади країн де діють офіційно кілька мов. Найбільш згадовані Білорусь, Швейцарія, Канада.Розглянемо детальніше ці країни.

Білорусь

Приклад даної країни активно наводився комуністами на початку 90-х. Вони розказували як красиво білоруси поступили ввівши дві мови. Зараз Білорусь не прийнято згадувати нашими політиками укранофобами, оскільки введення двомовності призвело до того, що білоруську практично повністю витіснено з ужитку. Більш того сама білоруська зазнала розколу на два варіанти.

В 1999 році білоруську вважали рідною майже 74% населення, в 2009 53%. За десятиріччя з 1999 року до 2010 скоротилась кількість людей, які розмовляли білоруською з 36% до 23%. Білоруською в школах 2007/2008 році навчалося лише 18% учнів, переважна більшість яких в сільській місцевості. Тенденція сумна і з такими темпами за 40 років майже не залишеться людей для яких би білоруська була рідною. Росії залишається лише дочекатися цього періоду і приєднати до себе уже повністю росифіковане населення.

По суті приклад білорусії показує, що б чекало Україну, якщо б наприкінці існування союзу і на початку незалежності українці не домоглися б поступок українській мові, зробивши її офіційною.

Канада

Приклад Канади також наводиться часто. Лише ось замовчують, що спроби рівного функціонування англійської і французької зазнають невдач. Французьку практично мало хто знає в більшості провінціях Канади. В 1974 році Квебек оголосив французьку єдиною офіційною, оскільки конкурувати з англійською мовою в якої така потужна підтримка(Канада, США, Великобританія, Австралія...) просто неможливо.

Якщо вже французька змушена захищатися, при тому що Французька все ж має свою метрополію Францію, яка частково забезпечує мовні запити квебекців, то що говорити про українську мову, яка не має ніякої метрополії крім України.

Швейцарія

Швейцарія - країна де офіційні чотири мови німецька, французька, італійська і ретороманська. Поділ склався історично на тереторіальному принципу. На практиці ретороманську застосовують лише ретороманці (0.5 % населення). І насправді, що визнається офіційно, мова вимирає, попри те що є повне фінансування даної мови. По суті в країні патує німецька та французька мова. І то між франкомовними і німецькомовними триває постійне протистояння. Крім того, якщо ти хочеш жити на тереторії французьких кантонів, ти мусиш вивчити французьку, інакше в тебе просто будуть проблеми із заповненням документів і маса мовних непорозумінь. Аналогічно і в німецькомовних кантонах.

Тож як бачимо жодна із вказаних країн не вирішила мовного питання. Нормально почуваються лише ті мови в яких є своя метрополія.

В Україні при одній офіційній мові ми спостерігаємо глобальне панування російської мови. Тож очевидно, що чекає українську мову при вдалій спробі українофобів введення російської регіональною або не дай бог другою офіційною.

Як свідчить історія функціонування мов європи, лише єдиний державний статус може забезпечити розвиток мови. Інакше одна з мов обов`язково вимирає у нерівній конкуренції з мовами в яких є сильніше підтримка. Дуже б не хотілося б щоб українська мова повторила долю білоруської. Оскільки конкурувати з російською мовою, яка має підтримку у вигляді Росії, без офіційного статусу неможливо. Офіційні дві мови - це створення нерівноправної конкуренції в сторону російської мови, за якою стоїть Росія. Остання добре розуміє, що мова - не тільки засіб спілкування, але й спосіб поширення власної культури, здійснення впливу, а також засіб зміцнення власної держави.

Доречі ні одному етнічному росіянину не вдарило б у голову, вводити в Росії закон на зразок українського законопроекту про мови. Його б зразу б обізвали зрадником і запроданцем. Нажаль у нас українофобські сили мають потужну фінансову підтримку. Крім того відсутність патріотизму у значної кількості населення, також не сприяє зміцненню мови і держави. Згадаймо Німеччину і Японію, які змогли піднятися після програшу війни саме через високий патріотизм їхніх громадян і які надзвичайно шанують власні національні мови.

Додав: Вірст.