Сплеск інтересу до спеціальностей, пов'язаних з мовознавством і комунікаціями, закономірний. Сучасне суспільство інтенсивно розвивається і, хочемо ми цього чи ні, все більше прямує до глобалізації. У цій ситуації вільне володіння мовами стало однією з умов успішної кар'єри. Освіта у сфері лінгвістики йде в ногу з часом: сьогодні асортимент мовних спеціальностей дуже широкий. "Найпросунутіші" вивчають сучасні мовні комунікації, на комунікабельних чекає стезя перекладача-синхроніста, "високочолі" вивчають теорію. Перелік мов також різноманітний - від найпоширеніших до найрідкісніших: московські ВНЗ пропонують вивчати албанську, турецьку, японську, хінді. При бажанні можна знайти унікальну спеціалізацію (наприклад, "класичний і сучасний іврит").
Три кити
Освіту у сфері лінгвістики можна умовно розбити на три основні блоки: підготовка викладачів, перекладознавство та спеціальності, так чи інакше пов'язані з суспільними комунікаціями, - "Теоретична і прикладна лінгвістика", "Теорія і практика міжкультурної комунікації", "Інтелектуальні системи" тощо.
Максим Кронгауз, директор Інституту лінгвістики Російського державного гуманітарного університету (РДГУ):
- Одна з найпопулярніших спеціальностей серед абітурієнтів - "Теоретична і прикладна лінгвістика" зі спеціалізацією "мови і теорія комунікації". Як і раніше, популярною є спеціальність "Переклад і перекладознавство", де ми пропонуємо широкий спектр можливостей: від письмового перекладу до усного, від художнього до бізнес-перекладу. Що стосується інших прикладних напрямків, то слід сказати про комп'ютерну лінгвістику, яка вимагає фундаментальної підготовки в галузі математики та інформатики. Прослуховуючи відповідні курси, наші випускники працюють з інтернет-технологіями, займаються розробкою комп'ютерних програм, а такі професіонали дуже потрібні.
Тільки для педагогів
"Іноземна мова" і "Теорія та методика викладання іноземних мов і культур" в основному орієнтовані на підготовку викладачів. Відповідно, ці спеціальності частіше за все "мешкають" у педагогічних ВНЗ. Конкурс залежить від популярності мови: наприклад, затребувана англійська щорічно набирає 5-7 осіб на місце. Німецька чи французька менш актуальні: за одне місце змагаються 2-3 особи.
Що учимо. Основна відмінність між спеціальностями в тому, що студенти "Іноземної мови" вивчають одну основну мову (друга йде як спеціалізація і вказується тільки у додатку до диплома), 60% занять присвячені огляду методик викладання, психологічних, педагогічних аспектів тощо. А до обов'язкової програми "Теорії і методики..." входять дві мови і головна увага (70% часу) приділяється безпосередньо вивченню мов.
Що здаємо. Профілюючий вступний іспит - іноземна мова (зазвичай в один прийом - усно і письмово), також абітурієнти здають рідну мову.
Перспективи. Всі студенти спеціальності "Іноземна мова", починаючи з четвертого курсу, проходять практику в школах. Разом з дипломом молодь одержує трудову книжку з відповідною кваліфікацією; близько 70% випускників залишаються працювати в школах.
Хто хоче стати перекладачем?
"Переклад і перекладознавство" - спеціальність, популярність якої, очевидно, не залежить від економічної ситуації в країні: вона користувалася успіхом 20 років тому, і є однією з найзатребуваніших сьогодні. Спеціальність є практично у всіх мовних ВНЗ і багатопрофільних університетах. Спеціальність також представлена в недержавних ВНЗ.
Що учимо. Що кращою є репутація ВНЗ, то ширший у ньому перелік мов, які вивчаються (це вірно і для решти лінгвістичних спеціальностей).
"Переклад і перекладознавство" передбачає ґрунтовне вивчення принаймні двох іноземних мов, окрім того, до переліку обов'язкових дисциплін входять теорія перекладу, практичні курси перекладу, синхронний переклад, художній переклад тощо. Набір дисциплін багато в чому залежить від вибраного ВНЗ і факультету. Так, якщо ви орієнтуєтеся на ВНЗ філологічного напрямку, будьте готові до поглибленого вивчення вітчизняної і зарубіжної літератури, а також давньослов'янської, латині або давньоанглійської.
Що здаємо. Вступні іспити на "Переклад і перекладознавство" складаються, як правило, з письмових тестів з іноземної, російської і суспільствознавства (на філологічних відділеннях замість суспільствознавства здається література). Конкурс традиційно високий: у столичних ВНЗ він варіюється від 3-4 до 8-9 осіб на місце.
Перспективи. Випускники "Перекладу..." - фахівці найрізноманітнішого профілю: від синхроністів до літературних перекладачів. Вони затребувані практично в будь-якій сфері, починаючи від політики та великого бізнесу і закінчуючи засобами масової інформації. Після закінчення ВНЗ випускникам присвоюється кваліфікація "Лінгвіст, перекладач".
Лінгвістика плюс...
Спеціальності "Теоретична і прикладна лінгвістика", "Теорія і практика міжкультурної комунікації", "Інтелектуальні системи в гуманітарному середовищі" розглядають мову як один із основних механізмів, що керують сучасним світом, як його найважливішу структурну одиницю. За словами Максима Кронгауза, директора Інституту лінгвістики РДГУ, сьогодні ми спостерігаємо розквіт прикладних напрямків у лінгвістиці. Якщо в Радянському Союзі готували в основному теоретиків, а з прикладних спеціальностей - викладачів і фахівців з письмового перекладу, то в наші дні ситуація докорінним чином змінилася. Сьогодні лінгвісти потрібні у всіх сферах, чи то у бізнесі, економіці чи у політиці. Саме цей новий підхід і послужив відправною точкою для розвитку прикладної лінгвістики.
Що учимо. До програми всіх спеціальностей, пов'язаних з прикладною лінгвістикою, входять дві іноземні мови і такі дисципліни, як семантика, лінгвістика тексту, типологія, мови світу, латинь, соціолінгвістика, психолінгвістика, семіотика, компаративістика тощо. А ще студентам належить ґрунтовно проштудіювати комп'ютерну лінгвістику, математику і програмування.
Що здаємо. До переліку вступних іспитів входять російська та іноземна мови і суспільствознавство. Тим, хто вибрав спеціальності "Теоретична і прикладна лінгвістика" та "Інтелектуальні системи в гуманітарному середовищі", додатково доведеться здавати математику.
Перспективи. Фахівці з прикладної лінгвістики затребувані у найрізноманітніших галузях: від розробки новітніх комп'ютерних програм до реклами і PR. Так, кваліфікація "лінгвіст" (спеціальність "Теоретична і прикладна лінгвістика") дозволяє займатися практичною роботою в галузі комп'ютерної лінгвістики (автоматичний переклад, створення корпусів текстів і пошукових систем, лінгвістичне забезпечення (soft) і т. п.). Спеціалізація "мови і теорія телекомунікації" передбачає надалі таку роботу, як ведення перемовин, переклад, редагування, рерайтінг та багато іншого.
Як вчитися
Катерина Яшина, студентка 2 курсу історико-філологічного факультету РДГУ, спеціальність "Переклад і перекладознавство":
- Крім безпосередньо перекладознавства багато годин ми присвячуємо вивченню літератури, поетики, аналізу художніх текстів. Деякі дисципліни, наприклад давньоанглійська мова, дуже складні, та і практичного сенсу від них не так багато. Вивчення таких предметів, швидше, вважається "перекладацьким обов'язком". Блок філологічних дисциплін робить з нас окрім філологів ще й кваліфікованих читачів. Мій улюблений предмет - перекладознавство: його викладає дуже талановитий перекладач, і саме ці знання, я гадаю, знадобляться мені найбільше в майбутньому. Надалі я хотіла б працювати саме як перекладач. Хоча можливо, що я виберу і якусь іншу професію: хочеться спробувати себе в багатьох галузях, наприклад, у ЗМІ, видавничій справі тощо.
Немає коментарів:
Дописати коментар