Богемія

Боге́мія — стара назва Чехії, котра ще досі вживається в країнах, що належали до Австро-Угорщини та Німецького Рейху.
Історія
В давнину Богемію населяли бойї, яких вважають кельтами. З 5—6 століття Богемію населяють слов'янські племена; найсильніші з них — чехи — дали країні нову назву.

Герб Богемського королівства.
У IX столітті племінний партикуляризм долає рід Пшемисловичів, котрий проживає поблизу Праги. Заснування самостійної міцної держави відбувається за допомогою княжої кінноти, елітного корпусу професійних воїнів, утримуваного правителем, і шляхом перетворення замків-укрить на постійні опорні пункти. Після вбивства Вацлава, згодом національного святого, Богемія в X-му столітті з власною династією приєднується до Священної Римської імперії.

973 рік — заснування єпископату в Празі під верховенством Майнца.

1054 рік — у боротьбі з поляками Богемія поступається Сілезією Польщі. Моравія залишається в Богемії.

1061-1092 роки — правління Вратислава ІІ, якого в 1086 році робить королем Генріх IV. Після тронного розбрату в першій половині XII століття, зміцнення знаті за допомогою інституції сеньйорату і запровадження первородства у 1158 році.

1140-1173 роки — правління Владислава ІІ, що стає спадкоємним королем. З початком німецького руху на схід (1170 рік - привілеї для німецьких купців) виникають міста і бюргерство, поряд з місцевою знаттю і кліром.

1198-1230 роки — правління Пшемисла Оттокара І. Він отримує привілеї німецьких правителів і пап.

1253-1278 роки — правління Пшемисла Отакара II. Він підтримує Німецький орден, підкоряє у 1251 році Австрію, після перемоги під Кройсенбрюном над угорцями підкорює у 1261 році Штирію, у 1260 році приєднує частини Словаччини (1260 рік), Каринтії і Крайни. 1273 року при обранні короля поступається Рудольфу Габсбургу.

1278 року — Пшемисл Отакар II гине в битві на Маршфельді. Богемію і Моравію, які отримує Вацлав II, по смерті Вацлава III у 1306 році відбирають як імперську власність.

ДЖЕРЕЛО:http://uk.wikipedia.org/wiki/Богемія