Писе́мність — засіб передачі людської мови за допомогою знаків (див. алфавіт, абетка, ієрогліфіка, клинопис); також література, сукупність писемних пам'яток певного часу, певного народу; письменство.
1 Історія писемності
2 Розвиток писемності
2.1 Предметне письмо
2.2 Піктографічне письмо
2.3 Ієрогліфічне письмо
2.4 Складове письмо
2.5 Алфавітне письмо
3 Типи писемності людських мов
4 Основні види писемності
4.1 Стародавні писемності Близького Сходу та Середземномор'я
4.2 Семітське (звукове) письмо і його похідні (крім грецького)
4.2.1 Системи, які виникли під впливом семітоідних
5 Писемності для жестових мов
6 Примітки
7 Див. також
8 Джерела
[ред.]
Історія писемності
Ієрогліфіка і клинопис використовували піктограми (ідеографічне письмо) і фонетичні символи, розташовані поруч. Так влаштована сучасна китайська писемність. Складове письмо, наприклад, японське, виникло з постійного використання знака для представлення звучання короткого слова.
Найдавніші пам'ятки писемності — записи віком близько 8 тис. років, виявлені на кістках тварин і панцирах черепах у провінції Хенань, Китай, в неолітичному поселенні. Їх вважають першими знаками писемності, на 2,5 тис. років древнішими, ніж клинописні записи знайдені в Месопотамії (біля 3,5 тис. до н. е.). Найбільш прадавнє прото-кіпу (що складається з 12 звисаючих ниток, деякі з вузликами, і обмотані навколо паличок) виявлене при розкопках герметичної кімнати однієї з великих пірамід на археологічному об'єкті Караль[1] (долина Супі, Перу) археологом Рут Марта Шейді Соліс (Ruth Martha Shady Solís), датується воно за стратиграфічним шаром приблизно 3000 роком до н. е.[2], у зв'язку із чим може вважатися одним із найпрадавніших (після шумерського клинопису і єгипетських ієрогліфів) засобів комунікації в людства та архівним документом[3].
[ред.]
Розвиток писемності
[ред.]
Предметне письмо
Докладніше: Предметне письмо
Спочатку люди не володіли ніякою писемністю. Тому було досить важко передавати інформацію на великі відстані. Відома легенда (яку розповів Геродот) про персидського царя Дарія I свідчить, що одного разу він отримав послання від скіфів. Послання включало наступні чотири предмети: птаха, мишу, жабу і стріли. Гонець, що доставив послання, повідомив, що більш ніщо повідомляти йому не веліли, і з тим розпрощався з царем. Встало питання, як же інтерпретувати це послання скіфів. Цар Дарій вирішив, що скіфи віддають себе в його владу і на знак покірності принесли йому землю, воду і небо, бо миша означає землю, жаба - воду, птах - небо, а стріли означають, що скіфи відмовляються від опору. Проте один з мудреців заперечив Дарію. Він тлумачив послання скіфів досконало інакше: «Якщо ви, перси, як птахи, не відлетите в небо, або, як миші, не зариєтеся в землю, або, як жаби, не пострибаєте в болото, то не повернетеся назад, уражені цими стрілами». Як виявився надалі, цей мудрець виявився правий.
Переказана легенда розкриває той факт, що спочатку люди намагалися передавати інформацію за допомогою різних предметів. Відомими історичними прикладами наочного листа також є вампум (ірокезьке письмо, представлене різноколірними черепашками, нанизаними на мотузок) і кіпу (перуанське письмо, в якому інформація передавалася кольором і кількістю вузликів на вірьовках). Звичайно, предметне письмо не було найзручнішим засобом передачі інформації і з часом люди придумали більш універсальні інструменти.
[ред.]
Піктографічне письмо
Докладніше: Піктографічне письмо
Наступним етапом на шляху формування писемності став лист на основі зображень (піктограм). Можна пригадати, що зародження образотворчого мистецтва відбулося ще в часи стародавніх людей раніше появи державності. Проте ці ранні спроби все ж таки не доходили до рівня систематично використовуваного для передачі інформації інструменту. Суть піктографічного письма полягає в тому, що за допомогою певного знаку виражається деяке поняття. Наприклад, поняття «людина» може бути передане зображенням людини. Поступово спрощуючись, піктограми все більш віддаляються від початкових зображень, починають набувати множинних значень. Проте піктографія не могла виконувати всі потреби письма, що виникають з розвитком понять і абстрактного мислення, і тоді народжується ідеографія («письмо поняттями»). Вона використовується для передачі того, що не володіє наочністю. Наприклад, для позначення поняття «зіркість», яке намалювати неможливо, зображали той орган, через який воно виявляється, тобто - око. Таким чином, малюнок ока як піктограма означає «око» і як ідеограма - «зіркість». Отже, малюнок міг мати пряме і переносне значення.
[ред.]
Ієрогліфічне письмо
Докладніше: Ієрогліфічне письмо
У ієрогліфічному листі часто важко розрізнити початкове зображення, що лежить в його основі. У ієрогліфах з'являються типові конструктивні елементи, що повторюються в різних знаках. Ймовірно, причиною цього було прагнення людини спростити запис письмового тексту, спростити навчання письму. Проте, ієрогліфічне письмо як і раніше зберігало істотний недолік: воно не мало ніякого зв'язку з вимовою слова. В результаті письмова і усна мова існували як би окремо. Крім того, в мовах, для яких характерна зміна форми слова залежно від його синтаксичної ролі, доводилося доповнювати ієрогліфи спеціальними позначеннями для форм слів.
[ред.]
Складове письмо
Докладніше: Складове письмо
Значним кроком на шляху зближення усної і письмової мови стало формування складової писемності. Найбільш відомими складовими писемностями є клинописні (давньоперська, аккадська і інші спадкоємці шумерського письма), західносемітські (фінікійська, арабська і інші спадкоємці давньоєгипетської ієрогліфіки) і японські складові системи (катакана і хирагана). Фінікійське письмо зіграло в житті людства дуже важливу роль. Саме воно лягло в основу грецького письма, від якого походять латиниця, кирилиця і відповідно більшість сучасних писемностей.
[ред.]
Алфавітне письмо
Докладніше: Алфавітне письмо
Коли фінікійським письмом почали користуватися греки, вони зіткнулися з проблемою повноцінної передачі звучання слів за допомогою складової фінікійської системи. Річ у тому, що у фінікійському письмі, по суті, були відсутні букви для позначення голосних звуків. Для греків через специфіку утворення форм слів це виявилося незручним. Тому з'явилися спеціальні символи для позначення голосних. В результаті лист перейшов на ще більш універсальний рівень. Тепер, використовуючи близько 30 знаків, які з легкістю могла вивчити будь-яка людина, можна було передати практично будь-які слова усної мови. Алфавітне письмо через свою простоту швидко розповсюдилося по всьому світу (хоча в деяких цивілізаціях перехід до нього не відбувся).
[ред.]
Типи писемності людських мов
протописьмо («предметне письмо») — оптичні мнемонічні системи, які не відтворюють безпосереднього мовлення, а є нагадуванням чи підказкою для особи, яка приймає повідомлення.
піктографія (малюнкове письмо) — відображення змісту повідомлення у вигляді малюнка або послідовності малюнків
ідеографічне письмо (ієрогліфічне письмо) — за допомогою знаків записуються думки (ідеї), слова. Часто називається малюнковим, адже кожній речі в цьому письмі відповідає свій малюнок. Найдавніший у світі спосіб письма, коли слова передавали малюнками, що зображували людей, рослини або предмети чи їхні частини. Яскравим зразком ієрогліфічного письма є давньоєгипетське. Сьогодні суто ієрогліфічним письмом користуються лише китайці. Елементи ієрогліфічного письма широко присутні також у японській мові. Знаки дорожнього руху є ідеографічним письмом.
складове письмо — за допомогою знаків записуються окремі склади данної мови. Як правило це письмо виникає з ідеографічного, в якому цими знаками позначали односкладові слова.
звукове (фонетичне) письмо — за допомогою знаків записуються окремі звуки даної мови. Як правило такі системи письма називають абеткою. Найдавнішою відомою абеткою є фінікійська. На її основі виникли староєврейська, арабська, грецька, кирилична і латинська абетки. Більшість сучасних народів користується саме звуковим письмом.
[ред.]
Основні види писемності
[ред.]
Стародавні писемності Близького Сходу та Середземномор'я
Єгипетське письмо
Клинопис
Шумерський
Аккадський
Еламський
Хурритський
Урартський
Хеттський
[ред.]
Семітське (звукове) письмо і його похідні (крім грецького)
Біблоське письмо
Протоханаанейская писемність
Протосинайське письмо
Угаритське письмо (клинописний)
Древньоханаанейське письмо
Фінікійське письмо
Карфагенське письмо
моавське письмо
Палеоєврейське письмо
самаритянський алфавіт
Арамейське письмо
Гебрейська абетка (квадратне письмо)
Пальмірське письмо
Сирійське письмо (естрангело, несторианскому та СЕРТ)
Арабське письмо
Джаві — Малайзія та Індонезія
Согдійське письмо
Староуйгурське письмо
старомонгольске письмо
Маньчжурське письсмо
Древньолівійске письмо (нумідійське)
Древньолівійске письом (Тіфінаг)
Турдетанське письмо
недешифроване письмо гуанчей
Південноаравійське письмо
Ефіопське письмо
Малоазійські алфавіти
іберське письмо
[ред.]
Системи, які виникли під впливом семітоідних
Орхонські руни (тюркські)
Болгарські руни
Угорські руни
Тана (Габулов тана) для мальдівської мови, з 17 ст. під арабським впливом
[ред.]
Писемності для жестових мов
Існують писемності для жестових мов. На початку XXI століття використовується система SignWriting, створена в 1974 році.
[ред.]
Примітки
↑ Shady Solís, Ruth Martha.. «La ciudad sagrada de Caral-Supe en los albores de la civilización en el Perú».
↑ «Perú. Descubren quipu con más de 4500 años de antigüedad en Caral».
↑ «Unraveling Khipu’s Secrets».
[ред.]
Див. також
Мова
Письменність
Список писемностей
Перша інформаційна революція
Устав (вид письма)
Рукопис Войнича
[ред.]
Джерела
Великий тлумачний словник сучасної української мови онлайн (містить понад 207 000 словникових статей)
Вступ до мовознавства: Підручник для студентів філологічних спеціальностей вищих навчальних закладів. — К.: Видавничий центр «Академія», 2001
Джерело:http://uk.wikipedia.org/wiki/Писемність
Немає коментарів:
Дописати коментар