Сучасні дослідження, однак, показують, що українська мова у фонетиці та граматиці має більше спільних рис з верхньолужицькою та білоруською мовами (29 спільних рис), нижньолужицькою мовою (27 спільних рис), чеською та словацькою мовами (23 спільні риси), польською мовою (22 спільні риси), хорватською та болгарською мовами (21 спільна риса), сербською та македонською мовами (20 спільних рис), вимерлою полабською мовою (19 спільних рис), словенською мовою (18 спільних рис), ніж з російською (11 спільних рис)[29] — беручи до уваги такі дані, об'єднання української, російської та білоруської мов в одну підгрупу східнослов'янських мов не є науковим.
Найближчою генеалогічно до української є білоруська мова[30][31][32] (починаючи з IX — XI ст. обидві мови частково формувалися на спільній діалектній базі — зокрема північна діалектна група української мови брала участь у формуванні розмовної білоруської мови[33], обидва народи до XVI ст. мали спільну писемну книжну українсько-білоруську мову[34][35]).
За типологічною класифікацією, українська — флективна мова[36].
Найближчою генеалогічно до української є білоруська мова[30][31][32] (починаючи з IX — XI ст. обидві мови частково формувалися на спільній діалектній базі — зокрема північна діалектна група української мови брала участь у формуванні розмовної білоруської мови[33], обидва народи до XVI ст. мали спільну писемну книжну українсько-білоруську мову[34][35]).
За типологічною класифікацією, українська — флективна мова[36].
Джерело:http:///uk.wikipedia.org/wik
Немає коментарів:
Дописати коментар