Протягом багатьох десятиріч, а то й століть, народи, що нині мають власні держави, перебували у складі Російської імперії. Вона укладала в єдині політико-адміністративні рамки безліч різних етнічних і релігійних компонентів, які позбавляла державної самостійності, зберігаючи за ними деяку культурну автономію і забезпечуючи ту стабільність, в умовах котрої вони могли співіснувати і змішуватися на єдиній території.
Однак російську "універсальну державу", як і всюди, вважали знаряддям панування меншості, й утиски — соціальні та національні — були для неї природним механізмом регуляції. Влада відчувалася як тягар для всіх підданих.
Придушуючи невдоволення і смути, вона не могла забезпечити органічної взаємодії та єдності різних народів. Протягом багатьох століть Російська імперія формувалася як поліетнічне утворення, різнорідне і внутрішньо напружене в усіх аспектах — цивілізаційному, релігійному, політичному, економічному.
Росіяни часто кажуть, що Київська Русь тотожна з Росією, тобто з народом, що почав існувати значно пізніше. Внаслідок цього присвоєно її героїв, її святих, її культуру взагалі.
Росіяни часто кажуть, що Київська Русь тотожна з Росією, тобто з народом, що почав існувати значно пізніше. Внаслідок цього присвоєно її героїв, її святих, її культуру взагалі.
Відомий російський історик В. Ключевський зазначав, що до складу населення цих двох районів входили дві окремі етнічні групи і властивості таких районів значно відрізнялися.
Немає коментарів:
Дописати коментар